Нема на світі України, Дивитися на речі – зовсім не те, що бачити їх.
Немає другого Дніпра, Щоб побачити якусь річ, необхідно
А ви претеся на чужину спочатку пізнати її красу.
Шукати доброго добра… Оскар Уайльд
Тарас Шевченко
Дослідник України
«Неможливо охопити неосяжне!». Цей вислів класиків актуальний і у наш час. «Дослідник України» у якійсь мірі прагне дещо спростувати ці слова, показавши неймовірну та незвичайно багатогранну Україну у тих проявах, які нам вдалося усвідомити під час численних мандрівок нашою країною. На сторінках сайту «Дослідник України» Ви зустрінете відомі та невідомі пам’ятники та пам’ятки архітектури – фортеці, палаци, замки, відвідаєте місця молитовного єднання людини з Богом – капища, храми, синагоги, костели, церкви, побачите прекрасну природу з її дивами у лісах, степах і на рівнинах, підніметеся на гори і їхні вершини та спуститеся у печери, доторкнетеся прохолодних вод озер, річок та морів. Вас супроводжуватимуть легенди та усні перекази, містичні історії, а ще розповіді місцевих мешканців – правдиві та не дуже, відверті, часом хвалькуваті, але неодмінно щирі. Такі, які можуть дозволити собі чудові люди – українці. Які з однаковим завзяттям беруться як будувати, так і руйнувати вже збудоване. Тому будемо ми з Вами і свідками катастроф, і трагедій, пройдемо покинутими територіями та поселеннями. Бо все це – наша Україна.
Найкращим подарунком для нас буде те, що Ви встанете і вийдете разом з нами досліджувати Україну, будете її пізнавати, нею дивуватися і захоплюватися, через неї обурюватися і плакати, але завжди повертатиметеся з подорожі з новими враженнями і знаннями. Бо вона така різна – наша Україна.
Скелі Довбуша
- Деталі
- Категорія: Захисні споруди
- Опубліковано: Неділя, 30 серпня 2015
Карпатський край повний загадок, достойних стати поряд з будь-якою зі світових розпіарених місць туристичного паломництва. Звичайно, першими серед таких загадок є скельні комплекси, які використовувалися з різною метою впродовж неймовірно довгого часу. Скелі залишають на собі життєпис тих людей, які були тут раніше, але з плином часу нашарування більш пізніх віків заретушовують, а то і знищують сліди попередніх поколінь. Очільне місце серед таких скельних комплексів займають Скелі Довбуша у Бубнищі.
Автомотовелофототелерадіомузей
- Деталі
- Категорія: Україна прекрасна
- Опубліковано: Неділя, 30 серпня 2015
Якщо запитати типового українця з типового містечка чи селища на рахунок Вінниці та з чим асоціюється це місто, то найчастішою відповіддю, імовірно, буде кондитерська фабрика «Рошен» зі своїм диво-сусідом – фонтаном у річці Південний Буг та музей-садиба видатного лікаря Пирогова. Однак, мій мозок починає згадувати, що десь давно зустрічалася мені дуже цікава назва вінницького автомотовелофототелерадіомузею, у якому багато побутової старовини, включно з автотранспортом. І, що найголовніше, автомотовелофототелерадіомузей цей знаходиться близько від знаменитого фонтану.
Вижняни: неймовірна велич храму
- Деталі
- Категорія: Україна сакральна
- Опубліковано: Субота, 22 березня 2014
Одного разу забіг ввечері до мене Тарік і збудженим голосом став розповідати, що його товариш, одружений на дівчині з Золочева, таке бачив… Їхали вони степами-лісами до неї додому, а вона каже: «А повернімо он на ту дорогу, я тобі щось покажу». І показала… сільський костел в с. Вижняни. Неймовірна велич храму у його оригінальних фресках, він закинутий, але не розвалений, бо храм цей хочуть відреставрувати, священник там все контролює…
Гора Брескул
- Деталі
- Категорія: Вершини України
- Опубліковано: Субота, 13 липня 2013
Подолавши Говерлу – найвищу гору України – йдемо далі хребтом Чорногора, аби спуститися з нього до нашої вихідної точки – турбази «Заросляк». Кидаємо прощальний погляд на Говерлу. Але не все так просто на нашому шляху – попереду гора Брескул. І підйом на неї проходить по кам’яних завалах, що наче накидані на гору якимось невідомим велетом.
Говерла – найвища гора України
- Деталі
- Категорія: Вершини України
- Опубліковано: Вівторок, 09 липня 2013
Набрав на екрані комп’ютера назву статті «Говерла – найвища гора України». Але чомусь вона видалася такою банальною, що навіть не знаєш, як продовжити – чи вибачитися перед читачами за повтор-плагіат, чи написати якісь фантастичні речі, які сам не перевіряв, не бачив, а місцевим жителям дай лише волю – такого «матрацникам» нарозказують, що вночі на вулицю не вийдуть зі страху.




